Пошук по сайту

Екологія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

2.10.1 Небезпека дії іонізуючого випромінювання - Інструкція №222 первинного І позапланового інструктажів з безпеки життєдіяльності

Інструкція №222 первинного І позапланового інструктажів з безпеки життєдіяльності





Сторінка3/7
1   2   3   4   5   6   7

2.10.1 Небезпека дії іонізуючого випромінювання виникає під час опромінень у набагато більших дозах. Подібні ситуації мають місце у випадку аварій на ядерних установках, коли відбувається забруднення води, ґрунту, повітря радіоактивними ізотопами, внаслідок ядерних вибухів під час випробувань ядерної зброї чи завдавання ядерного удару.

Так, під час аварії на Чорнобильській АЕС, де використовувався реактор типу РБМК, в який завантажувалося 180 т ядерного палива, в атмосферу потрапило багато різних типів радіонуклідів, що за сумарною активністю дорівнює 5 - 10' Кі.

2.10.2. Радіоактивність — це розпад ядер деяких елементів та ізотопів, що мають надлишок нейтронів або протонів. Природна радіоактивність є довільним процесом. На Землі чимало місць із підвищеним радіаційним фоном. Це, як правило, родовища урану, радіоактивних сланців, торієві піски, радонові мінеральні джерела. В Україні до таких місць належать міста Хмільник, Миронівка, Жовті Води.

2.10.3. Космічне випромінювання складається з галактичного та сонячного. Його досить мала енергія зростає в стратосфері та іоносфері Землі. Це випромінювання складається в основному з

протонів і важких ядер. Потрапивши в атмосферу, вони, стикаючись з різними атомами і молекулами елементів повітря, спричиняють появу радіонуклідів (Тритій, Карбон-14, Берилій-7, Натрій-22 та ін.), що разом з опадами випадають на землю.

2.10.4. Штучна радіоактивність — це радіоактивність спричинена діяльністю людини. Зміст такої діяльності полягає в добуванні енергії під час ядерної реакції (взаємодії ядер з елементарними частинками, що супроводжується перетворенням ядер і виділенням величезної кількості енергії). Радіоактивний розпад не залежить від таких зовнішніх фізичних факторів, як тиск, температура, склад повітря тощо. Під час цього процесу і виникає радіація.

2.10.5. Радіація — виділення елементарних частинок чи електромагнітної енергії атомними ядрами під час їх поділу. Нині широко використовують термін іонізуюче випромінювання, під яким розуміють промені різних типів і походження, які в результаті проходження крізь речовину іонізують атоми і молекули.

Так, іонізація може бути спричинена електромагнітними коливаннями (рентгенівським, синхротронним, гамма-випромінюванням) та частинками (електронами, позитронами, протонами, альфа-частинками, л-мезонами, прискореними ядрами, нейтронами). Найважливішим для людини і в той же час небезпечним є а-, р-, і у -випромінювання.

α - промені — це потік позитивно заряджених ядер Гелію. Вони мають найкоротший радіус дії (кілька сантиметрів у повітрі і 0,1 мм у живій тканині). Небезпечні тільки під час прямого контакту зі шкірою чи слизовими оболонками, але мають надзвичайну руйнівну силу, спричинюють сильні опіки.

β - промені складаються з негативно заряджених електронів, що рухаються з величезною швидкістю. В повітрі вони поширюються на кілька метрів, у живій тканині — на кілька міліметрів.

γ - промені мають електромагнітну природу і становлять найнебезпечніше явище. Діють на відстані сотень метрів.

Крім типу випромінювання, важливе значення має фізичний стан та хімічні властивості речовин, що містять радіоактивні ізотопи (радіонукліди). Це визначає їх надходження в організм людини і локалізацію в тканинах, 3 трьох шляхів надходження радіонуклідів у організм (через шкіру, повітря, їжу) найнебезпечнішим є потрапляння їх з їжею. У тканинах організму радіонукліди розподіляються по різному. У кістках накопичуються Стронцій, Кальцій, Барій, Радій, у печінці затримуються Церій, Лантан, Прометій, у м'язах залишаються Калій, Рубідій, Цезій, в селезінці та лімфатичних вузлах утримуються Ніобій, Рутеній, щитовидною залозою поглинається йод.

Рівномірно по всьому тілу розподіляються Тритій, Карбон, Ферум, Полоній.

Радіонукліди, що потрапили в організм людини, а також ті, що впливають ззовні, іонізують речовини, що входять до складу живих тканин, діючи на молекулярному рівні і спричинюючи різні зміни залежно від дози опромінення.

2.10.6. Доза опромінення є кількісною оцінкою іонізації. Визначається кількістю енергії радіації поглинутої одиницею маси тіла. Одиницею виміру є грей. Користуються також поняттям ефективна еквівалентна доза (3в), або біологічний еквівалент радіації (Бер). Для вимірювання ступеня іонізації повітря, потужності дози рентгенівського та гамма-випромінювання, загального рівня радіації користуються старою одиницею вимірювання — рентгеном. Кінцевий результат опромінення залежить перш за все від часу, протягом якого діяла радіація певної потужності.

2.10.7. Біологічна дія іонізуючого випромінювання

Розрізняють пряму дію радіації (наприклад, розрив молекули ДНК в результаті проходження елементарної частинки) та непряму, коли, наприклад іонізується вода, що входить до складу клітин (відбувається радіоліз). Ці первинні фізико-хімічні процеси діють паралельно й призводять до складних взаємопов'язаних змін, що порушують функціонування систем організму. У разі дії обох видів радіації головними об'єктами опромінення є великі білкові молекули. Під час проходження елементарної частинки крізь живу клітину руйнуються хімічні зв'язки молекул (пряма дія). З утворених вільних радикалів виникають нові хімічні сполуки (непряма дія). Непряма дія іонізуючого випромінювання набагато більша, тому що утворені вільні радикали надзвичайно «агресивні», а під час проходження елементарних частинок крізь клітину утворюється цілий трек з таких радикалів.

2.10.7.1. Дуже небезпечний радіоліз води, під час якого утворюється супероксидний оксиген 02, який завдає значних пошкоджень оточуючим органічним молекулам. Пошкоджуються також окремі ділянки ДНК внаслідок дезамінування основ амінокислот чи розривів карбонових зв'язків. Це призводить до генетичних та соматичних ефектів. Якщо радіація діє на білки, спостерігається їх

часткова денатурація, вони втрачають свої функції. Таким чином, навіть дуже незначна кількість енергії, що потрапила в організм, призводить до значних змін у ньому. Це явище дістало назву радіобіологічного парадоксу — невідповідності між експозиційною дозою та ефектом її дії.

Найвищою радіочутливістю характеризуються клітини, що мають велику швидкість поділу. До них належать клітини кісткового мозку, лімфоїдної тканини, статеві, епітелій шлунково-кишкового тракту. Найменш уразливі нервові волокна, кістки, хрящі. Неоднакова чутливість до радіації організмів різного віку. Чим молодший організм — тим він чутливіший.

2.10.7.2. Виділяють три групи органів за їх чутливістю до дії радіації:

  • все тіло, статеві органи, червоний кістковий мозок;

  • м'язи, щитовидна залоза, жирові тканини, печінка, селезінка, шлунково-кістковий тракт, легені,

  • кришталик ока тощо;

  • кісткова тканина, шкіра, кисті, литки, стопи.

Сила впливу радіонуклідів, які потрапляють усередину тіла визначається їх фізико-хімічними властивостями, способами й часом проникнення, швидкістю виведення. При цьому має значення розмір частинок, що містять радіонукліди. Наприклад, більші частинки затримуються у верхніх дихальних шляхах і можуть швидко видалитися. Також можуть бути швидко видалені, не потрапивши у кров, частинки, які пішли з їжею.

Ступінь видалення радіонуклідів з організму залежить від загальної швидкості метаболічних процесів (у молодшого організму вони швидші). Розраховуючи дози опромінення варто також враховувати і природний радіаційний фон.

2.10.8. Клінічна картина радіаційного ураження

Після опромінення організму людини під час зовнішнього чи внутрішнього впливу радіації може виникнути тяжке захворювання — променева хвороба. В її розвитку виділяють ряд синдромів, що свідчать про радіоактивне ураження окремих фізіологічних систем організму людини.

Церебральний синдром виявляється у вигляді підвищеного психічного та рухового збудження, інколи супроводжується непритомністю. Ці симптоми виникають та прогресують внаслідок променевого пошкодження клітин та судин головного мозку. Збудження поступово змінюється апатією. З часом людина втрачає здатність координувати рухи, орієнтуватися у просторі та часі. Далі — судоми, зупинка дихання і смерть.

2.10.8.1. Шлунково-кишковий синдром виникає внаслідок ураження епітелію, що вистилає внутрішню поверхню кишечнику. Клітини кишечнику відповідають за всмоктування поживних речовин та рідини. Крім того вони є бар'єром, який перешкоджає проникненню в кров різних мікроорганізмів,. їх загибель порушує процеси всмоктування, що призводить до зневоднення організму і його інфікування кишковими бактеріями. Симптоми біль у шлунку та кишечнику, швидка втрата маси тіла, нудота, блювання, пронос, під час якого видаляється багато рідини. Порушується водно-сольовий баланс і настає смерть.

2.10.8.2. Кістково-мозковий синдром може бути в результаті різкого порушення кровотворення і кровообігу. Кістковий мозок відповідає за відтворення основних структурних компонентів в крові — еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів. Радіоактивне ураження спричинює різке зменшення кількості кров'яних клітин, внаслідок чого розвивається анемія, з'являються кровотечі. Прояв та тяжкість перебігу променевої хвороби залежать від дози опромінення. Так, променева хвороба виникає при одноразовому опроміненні з експозиційною дозою 100 Р (1 грей). Найстрашніше те, що в момент опромінення людина нічого не відчуває і не знає, що зазнала тяжкої травми

Розрізняють чотири ступені тяжкості перебігу променевої хвороби, що залежать від отриманої дози.

І ступінь — легкий. Виникає під час одноразового опромінення дозою в 1—2 грей.

II ступінь — середній. Розвивається під дією радіації в 2—4 грей.

III ступінь тяжкий. Спричинюється дією дози в 4—6 грей.

IV ступінь — вкрай тяжкий - спричинюється одноразовим опроміненням понад 6 грей.
У перебігу променевої хвороби кожного ступеня можна виділити чотири періоди:

1) Період первинної променевої реакції. Виникає відразу після опромінення або впродовж 1 —10 годин і триває від і кількох годин до кількох діб. Характеризується збудливістю, роздратованістю хворого. Потім настає загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення температури тіла.

2) Прихований період починається з моменту зникнення симптомів первинної реакції. Самопочуття хворого поліпшується, але він може скаржитися на загальну слабкість та зниження апетиту, неспокійний сон. Період прихованої дії триває кілька днів або тижнів. Чим коротший прихований період, тим важчі наслідки. В особливо важких випадках цей період відсутній.

2.10.8.3. Період загострення променевої хвороби характеризується проявом усіх ознак ураження: знову з'являються головний біль, безсоння, нудота, блювання, зростає загальна слабкість, виникають шлунково-кишкові розлади з сильним болем у животі, проноси, інколи з кров'ю. Температура тіла підвищується до 40 "С і довго тримається. На шкірі з'являються кро­вовиливи та виразки. Спостерігаються кровотечі з внутрішніх органів, а через 2—3 тижні — випадання волосся. У цей період часто виникають такі інфекційні ускладнення, як ангіна, запалення легенів, сепсис. При легкому та вкрай тяжкому ступенях ураження цей період триває недовго: у першому випадку швидко переходить у четвертий період, у другому — настає смерть. Період одужання - першою його ознакою є зменшення кровотеч і підвищення апетиту. Нормалізується температура, поліпшується загальний стан, збільшується маса тіла.

Під час опромінень невеликими дозами зовнішньої радіації чи вживання з їжею великої кількості радіонуклідів може виникнути так звана хронічна променева хвороба. її перебіг залежить від сумарної дози опромінення та локалізації радіонуклідів у організмі. Першими симптомами є підвищена втомлюваність, роздратованість, зниження працездатності, погіршання пам'яті та порушення сну. Потім з'являються шлунково-кишкові розлади, кровотечі з ясен і носа, біль у кістках. Смерть настає у випадку продовження споживання забрудненої радіонуклідами їжі чи перебування протягом тривалого часу на забрудненій місцевості. Зміна харчування і евакуація, як правило, сприяють одужанню.

2.10.8.4.Допомога населенню в разі радіоактивного забруднення місцевості

Характер захисних заходів залежить від часу, що минув з моменту виникнення небезпеки радіоактивного зараження. Основні методи захисту населення від зовнішнього опромінення надходження радіонуклідів у організм з повітрям, водою та їжею зводяться до обмеження перебування людей на забрудненій місцевості, їх можна розмістити у тимчасових укриттях, герметизованих приміщеннях, евакуювати. Звичайно потрібно виключити вживання продуктів і води, забруднених радіонуклідами. В ранній період (до однієї доби) необхідно приймати препарати, що містять йод (наприклад, йодид калію), оскільки щитовидна залоза дуже швидко накопичує радіоактивний йод-132 з періодом напіврозпаду 2 доби. Після цього терміну вживання препаратів йоду недоцільне, у деяких випадках навіть шкідливе. Слід зазначити, що вживання спиртових розчинів йоду не допоможе, а тільки спричинить зайве подразнення слизових оболонок шлунка, тому що всі елементи потрапляють в організм лише у вигляді іонів. Враховуючи можливість потрапляння радіоактивних речовин з повітрям у легені, для їх захисту слід використовувати респіратори. Дуже небезпечно палити у забрудненому повітрі, оскільки паління сприяє надходженню радіонуклідів у ор­ганізм. Крім того, тютюн містить речовини, що посилюють дію радіації (радіосенсибілізатори).

2.10.9. На першому етапі після евакуації тіло людини необхідно промити струменем води протягом 15 хв з використанням мийних засобів. Рот, очі і ніс треба прополоскати 1% - ним розчином соди. Всі губки і тампони, які застосовувалися для миття, слід зібрати, помістити у герметичні банки та направити на радіологічне дослідження. їх не можна закопувати і категорично забороняється спалювати. Обов'язковим є багаторазове промивання шлунка і кишечнику водою. Рекомендується вживання сухого червоного вина по 25—50 мл на добу, продуктів, що містять залізо (ферум) Уповільнюється всмоктування й прискорюється виведення Цезію-137 з організму зі збільшенням у раціоні Калію та Натрію. Стронцій-90 набагато швидше видаляється з організму за умови частого вживання молока і про­дуктів, що містять Кальцій. Рекомендується вживати речовини, що послаблюють чи перешкоджають впливу радіації на організм (радіопротектори).

В основі дії радіопротекторів лежать різні механізми, наприклад, перехоплення вільних радикалів після проходження елементарної частинки, подовження періоду поділу клітин тощо. До таких речовин належать цистеїн, що міститься у жовтку яєць, каротин А, токоферол Е, який накопичується багатьма овочами. Дуже добре зв'язує Цезій-137 у шлунку протектор-адсорбент берлінська лазур.

2.10.10. Радіоактивне опромінення має ще один бік своєї підступної дії — так звані віддалені ефекти. До них належать:

  1. напрацювання та накопичення в організмі антитіл, що згодом починають «боротися» з білками організму;

  2. канцерогенез втрата контролю за ростом та поділом клітин, що призводить до виникнення та розвитку ракових пухлин.

На жаль, сучасна медицина не має більш-менш дійових способів зупинення чи пригнічення цих процесів. Незважаючи на різкий спад гонки ядерних озброєнь і послаблення загрози глобальної війни, немає гарантії, що ядерна зброя не буде захоплена і застосована, скажімо, терористами чи фанатично настроєними угрупованнями. Адже накопичено її стільки, що можна кілька разів знищити всю планету.

У зв'язку з цим слід пам'ятати про те, що несе з собою ядерний вибух і які заходи необхідно здійснити для зменшення дії уражувальних факторів ядерної зброї.

Атомні та термоядерні боєголовки ракет і снарядів діють з величезною руйнівною силою. Вибух проявляється сліпучим спалахом — вогненною кулею, яка перетворюється на грибоподібну хмару, гуркотом. У місці вибуху руйнування всіх споруд досягає майже 100%.

Ця територія називається епіцентром вибуху. Навколишня місцевість, яка також зазнала руйнування, пожеж, радіоактивного забруднення, називається осередком ядерного ураження.
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Рекомендації щодо ведення журналу планування та обліку роботи гуртка 3
Рекомендації щодо ведення журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів

Орієнтовна тематика бесід з питань безпеки життєдіяльності
Види бесід з питань безпеки життєдіяльності із обов'язковим записом один раз на місяць у класному журналі

Методичні рекомендації щодо організації проведення «Тижня безпеки дитини»
Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності донецької області

Урок з «Основ здоров`я» в 9 класі. Тема: Сучасний комплекс проблем безпеки
Довести необхідність дотримання основних психологічних І моральних засад безпеки та важливість створення комплексу безпечних умов...

План-сітка проведення Тижня знань з безпеки життєдіяльності

Створення програми «Основи безпеки життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку»
Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні, створена авторська програма «Основи безпеки життє­діяльності дітей старшого дошкільного...

Кількість годин
Проблема: реалізація системи безперервного навчання та удосконалення роботи з безпеки життєдіяльності в закладах, установах освіти...

Ціннісне ставлення до себе
Бесіда з безпеки життєдіяльності під час перебування у школі, на вулиці, при користуванні транспортними засобами

Конкурс «Пісня про Україну»
Тиждень сприяння здорового способу життя та безпеки життєдіяльності на тему «Бережи здоров’я змолоду!»

Рішення методичної ради Житомирського обласного інституту післядипломної...
Ф. В. Мельника рада відмічає, що програма гуртка передбачає закріплення знань шкільного курсу безпеки життєдіяльності, Захисту Вітчизни,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




e.ocvita.com.ua
Головна сторінка