Пошук по сайту

Екологія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Казкотерапія як засіб оздоровлення дітей дошкільного віку

Казкотерапія як засіб оздоровлення дітей дошкільного віку





КАЗКОТЕРАПІЯ ЯК ЗАСІБ ОЗДОРОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.
К.Л.Крутій,

кандидат педагогічних наук,

доцент

Н.В.Маковецька,

кандидат педагогічних наук,

доцент

(Запорізький національний університет)


Як медиків, так і педагогів хвилює прогресуюче погіршення здоров’я дітей. На сьогодні у дошкільному віці кількість практично здорових дітей становить лише 3-4 %.

Народження здорової дитини стало рідкістю, зростає кількість вроджених аномалій, мовних розладів у малюків тощо. Причин росту патології безліч. Насамперед, це погана екологія, незбалансоване харчування, інформаційні та нейропсихічні перевантаження, і, нарешті, зниження рухової активності, яка є потужним біологічним стимулятором життєвих функцій зростаючого організму.

Потреба в рухах становить одну з основних фізіологічних потреб дитячого організму і безперечно є одним із найголовніших показників його нормального формування і розвитку. Рухи в будь-якій формі, адекватні фізіологічним можливостям дітей, завжди виступають як засіб оздоровлення - цим можна пояснити високу ефективність найрізноманітніших методик і форм проведення занять, коли їх підґрунтям є загальний вплив на організм у поєднанні зі спеціальними фізичними вправами.

Доведено, що фізичні вправи істотно впливають на підвищення емоційного тонусу дітей дошкільного віку.

Під час занять із фізичної культури в дитини поліпшується настрій, з’являється почуття радості, задоволення. Фізичні вправи при правильному психолого-педагогічному підході є потужним оптимізувальним фактором, а також засобом оздоровлення і всебічного гармонійного розвитку дитини.

Ефективність виконання дошкільниками фізичних вправ значно поліпшується, якщо їх виконання відбувається на позитивному емоційному тлі, яке, зокрема, може забезпечити використання фольклорних творів .

Науково доведено, що фольклор є одним із найвпливовіших засобів урізноманітнення процесу фізичного виховання шляхом знаходження нових форм розвитку творчо-рухової ініціативи дітей.

Проте включення фольклору до процесу фізичного виховання дітей дошкільного віку вимагає виконання таких вимог:

- дітям мають бути добре знайомі запропоновані для виконання фізичні вправи, а фольклорний матеріал (потішки, примовки, загадки, казки, лічилки, скоромовки тощо) - відповідати віковим особливостям;

- для раціональної організації рухової активності дітей необхідна часта зміна вправ при багаторазовій повторюваності рухів;

- неабиякого значення набуває яскраве й образне виконання дітьми рухів;

- педагог має враховувати, з одному боку, розвивальний характер навчального матеріалу, а, з іншого, - його національний колорит;

- моторна щільність занять із фізичної культури, а також ранкових гімнастик, побудованих на фольклорному матеріалі, може досягати 80% .

Відомо, що основною формою організованого фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах є фізкультурні заняття.

Мотиви виконання активних дій дітьми на заняттях різноманітні. У дітей старшого дошкільного віку переважає мотив емоційної привабливості. Завдяки вправі, що має назву, наприклад “Колобок”, діти уявляють образ того або іншого персонажа і намагаються якнайкраще, виразніше передати його. Образ допомагає також якісно виконувати основні рухи (“Вродлива лисиця” - ходьба з гордою поставою).

Фізичні вправи в поєднанні з фольклором у структурі заняття розташовуються в певному порядку, який обумовлений фізіологічними і психологічними особливостями дитячого організму. Важливо побудувати фізичне заняття таким чином, щоб підготувати дітей до сприйняття і більш складних вправ, виконання яких сприяє вирішенню завдань рухового розвитку дошкільників.

Розглянемо більш докладно види фольклорних занять із фізичної культури:

- творчо-рухові заняття, засновані на одному з видів усної народної творчості - потішках, загадках, казках. При проведенні фізичних вправ доцільно використати 4 - 5 потішок, загадок рухового характеру, а також сюжет однієї або двох казок, доповнюючи їх потішками і загадками;

- сюжетні фізкультурні заняття з додаванням елементів фольклору. Ці заняття проводяться у формі «рухової» розповіді або казки;

- театралізовані фізкультурні заняття з використанням імітаційних, мімічних і пантомімічних вправ, інсценівок та ігор – драматизацій. Діти виконують різні ролі, наслідуючи або копіюючи дії людини, зображуючи тварин, птахів тощо;

- музично - ритмічні заняття, засновані на українських народних піснях і танцях, іграх і хороводах;

- ігрові фізкультурні заняття, побудовані на українських народних рухливих іграх;

- традиційні заняття з використанням елементів фольклору, які пожвавлюють процес навчання, урізноманітнюють його;

- інтегровані фізкультурні заняття з елементами фольклору .

Крім зазначених форм роботи, фольклорні твори доцільно включати як до фізкультурно-оздоровчої роботи, так і до активного відпочинку дітей. Безперечно, кожний із зазначених видів занять містить у собі елементи казкотерапії.

Казкотерапія є досить давнім психолого - педагогічним методом. Знання про світ, філософію життя споконвіків передавалися з вуст у вуста, а також записувалися; кожне покоління перечитувало і засвоювало їх .

Сьогодні під терміном “казкотерапія“ розуміється спосіб передачі знань про духовне виховання і соціальну реалізацію людини. Саме тому казкотерапію називають системою виховання, співзвучною духовній природі людини .

Науковці виокремлюють такі чотири етапи розвитку казкотерапії:

– усна народна творчість. Початок цього етапу - в глибині століть, але процес усної (а пізніше й письмової) творчості триває і донині;

– збирання і дослідження міфів і казок. Дослідження міфів і казок у психологічному, глибинному аспекті пов'язане з іменами К.Юнга, Б.Беттельхейма, В.Проппа та ін.;

– психотехнічний, оскільки немає жодної педагогічної, психологічної або психотерапевтичної технології, у якій би не використовувався прийом «склади казку», тому сучасні практичні підходи застосовують казку як техніку;

– інтегративний. Цей етап пов'язаний з розумінням казкотерапії як органічної людському сприйняттю виховної системи, перевіреної багатьма поколіннями наших предків .

У казкотерапевтичному процесі сьогодні використається 5 видів казок (класифікація Т.Зинкевич - Євстегнєєвої): художні; дидактичні; медитативні; психотерапевтичні; психокорекційні, які конструюються відповідно до актуальної ситуації .

Результати дослідження. Досить цікавими є програми розвитку, навчання і виховання дошкільників, що поєднують казкотерапію з нетрадиційними методами зміцнення фізичного здоров’я дітей, зокрема, з футболом .

Ці програми в першу чергу сприяють корекції не тільки психомоторного, але і мовного, емоційного, а також загального психічного розвитку дітей дошкільного віку. Досить актуальними сьогодні є такі методи і прийоми, які сприяють максимальній активності всіх сенсорних каналів сприйняття (зір, слух, дотик, нюх) і переробці отриманої інформації. Саме цим вимогам відповідає методика роботи з корекційними м’ячами, або фітболами, високу ефективність якої було визначено у процесі багаторічного застосування в роботі з дошкільниками.

Гімнастика з використанням фітболів належить до одного з видів фітнес-гімнастики. М’ячі різної пружності, розмірів, ваги використаються сьогодні як у спорті, так і педагогіці та медицині.

М’яч має певні властивості, застосування яких є доцільним для вирішення оздоровчих, корекційних і дидактичних цілей. Це його розмір, колір, запах, а також особлива пружність. Спільна робота рухового, вестибулярного, зорового і тактильного аналізаторів, які включаються при виконанні вправ за м’ячем, підсилює ефект занять. Крім того, м’ячі мають ванильно цукерковий запах, тому діти із задоволенням займаються на таких тренажерах.

М’ячі можуть бути не тільки різного розміру, і кольору. Адже відомо, що кольори по-різному впливають на психічний стан і фізіологічні функції організму людини. Теплий колір (червоний, жовтогарячий) підвищує активність, підсилює збудження центральної нервової системи. Фітболи таких кольорів обирають активні діти з холеричними рисами. Холодний колір (синій, фіолетовий) заспокоює. Його обирають діти з флегматичними рисами, спокійні, інертні. Жовтий і зелений кольори сприяють прояву витривалості. Отже, за допомогою кольорів можна регулювати психоемоційний стан дитини.

Окрім цього, м’ячі дозволяють індивідуалізувати оздоровчо-освітній процес у дошкільному навчальному закладі. Заняття з м’ячем зміцнюють м’язи спини й черевного преса, створюють м’язовий корсет, але головне - формують навички правильної постави.

Заняття з фітболу доцільно проводити як індивідуально, так і з групою дітей. Необхідно пам’ятати, що ці заняття для дошкільників - казка. Дійсно, вправи, що повторюються на багатьох заняттях, швидко набридають дитині, тому для урізноманітнення і зацікавленості дітей всі вправи об’єднані в літературні казки.

Фітбол-казки можуть бути або частиною заняття з фізичної культури, або самостійним заняттям, коли педагог розповідає сюжет казки, супроводжуючи її виученими раніше знайомими рухами. Увага дітей прикута до змісту казки, і виконання вправ не стає нудним і одноманітним повторенням.

Наводимо приклад однієї з фітбол-казок.

Сіра зірочка

Жила на світі жаба - незграбна і некрасива. Але, на щастя, вона не знала ні про те, що така некрасива, ні про те, що вона жаба. Жила вона в саду, і її дуже любили й дерева, і кущі, і квіти.

Коли вона вперше прийшла до саду, квіти запитали, як її кличуть. А жаба цього не знала. Квіти зраділи і вирішили самі обрати для неї ім'я. Ялівцевий кущ схилив свої гілочки, прислухався до їхньої розмови, шурхнув ними, захитався й сказав: „Раз її очі сіяють, як сонечко, виходить, і називати її сонечком.” (гілочка).

Але отут прилетіла маленька бджілка й пообіцяла придумати що–небудь більш цікаве (бджілка). Зібрала нектар і полетіла до вулика думати. Проповзала мимо ящірка (а ви знаєте, що жаби і ящірки – далекі родичі) і сказала, що її родичка не любить сонця й гуляє вночі (ящірка). Тоді квіти вирішили дати жабі нічне ім’я – Зірочка. Проте жаба була сірою, тому її й назвали Сірою Зірочкою. Квіти її дуже любили. Адже тільки вона з’являлася, ненажерливі жуки розбігалися в різні сторони. А маленький павучок, який теж допомагав квітам і ловив жуків, сказав, що вони дуже схожі з жабою, тому що обидва сірі (павучок).

Одного разу на найкрасивішу квіточку напали гусениці, вони повзли по ніжних стеблинках, гризли листочки і задирали голівки, хвастаючись один перед одним (гусениця). Звичайно ж, Сіра Зірочка швидко з ними покінчила, і квіточка вдячно покивала їй соєю прекрасною голівкою.

Почула про ці події стара змія. Вона давно жила на світі, але не чула, щоб жаба дружила із квітами. Приповзла вона в сад, підняла голову і почала дивитися і слухати (змія). А потім спокійно у свій ліс поповзла - зрозуміла, що в цьому саду все гаразд. Вона навіть позаздрила Сірій Зірочці - адже змію саму ніхто так не любив.

Але було одна істота, яка ненавиділа Сіру Зірочку, хоча та нікого не кривдила. Це був дуже гарний метелик, який вважав, що квіти повинні любити тільки його, адже він такий гарний (метелик). Вирішив метелик погубити Сіру Зірочку. Побачив він якось хлопчика з ціпком і почав навколо нього літати. Метелик хотів, щоб хлопчик, ганяючись за ним, побачив жабу і убив її ціпком. На жаль, хлопчик був не дуже розумний, він замахав ціпком і закричав: “Бий противну жабу!“

Але в жабу він не потрапив, тому що кущ троянди закрив її гілками. Сіра Зірочка дуже переживала, що виявилася противною жабою, але квіти стали ласкаво називати її Зірочкою, і вона заспокоїлася. Адже справді: якщо ти все робиш добре, то зовсім неважливо, що скаже про тебе якийсь хлопчисько.

Під час розповідання казки педагогом діти на фітболах згідно з сюжетом казки перетворюються то в жабу, то в змію, то в метелика, то в іншу істоту, яка діє в казці. Безперечно, це значною мірою підвищує інтерес дошкільників до фізичних вправ і водночас сприяє їхньому морально-етичному вихованню.

Висновки. Отже, застосування казкотерапії, особливо у поєднанні з іншими традиційними і нетрадиційними методами оздоровлення дітей дошкільного віку, суттєво впливає на формування, зміцнення і збереження їхнього здоров’я.

Подальші дослідження буде спрямовано на вивчення можливостей застосування казкотерапії в оздоровчій роботі з дітьми, які мають особливі потреби.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дрешер Ю. Библиотерапия: теория и практика // Библиотека в школе. – 2002. - №13. – С. 17 – 22.

2. Здоровьеформирующее физическое развитие // Развивающие двигательные программы для детей 5 – 6 лет. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – С.311 – 316.

3. Кабачек О. Библиотерапия как она есть // Школьная библиотека. – 2000. - №3. – С. 43-46.

4. Кабачек О.Л. Сказка в век компьютера. – М.: Либерея, 2001. – С. 6 – 14.

5. Кудрявцев В.Т., Егоров Б.Б. Развивающая педагогика оздоровления (дошкольный возраст). – М.: Линка – Пресс, 2000. – С.229 – 238.

6. Соколов Д.Ю. Сказки и сказкотерапия. – М.: Изд-во ЭКСМО – Пресс, 2001. – С. 12 – 21.

7. Стельмахович М.С. Українська народна педагогіка. – К.: ІЗМН, 1997.- С.151 – 156.

Казкотерапія.
Автор: Світлана РОЙЗ (психолог)


Із курсу літератури нам відомо, що казка — один із фольклорних жанрів. Казкові сюжети, на думку послідовників Юнга, є своєрідними матрицями, що відбивають головні душевні конфлікти людини, суть яких залишається незмінною протягом усієї історії людства. Юнг назвав їх архетипними.
Незалежно від того, визнають чи не визнають люди ці конфлікти, вплив останніх не зменшується. Казка ж у цьому випадку — виводячи суперечність зсередини в зовнішній світ — пропонує способи її розв’язання, це природні ліки, що вживаються інтуїтивно.
Казкотерапія — це система передачі життєвого досвіду, розвитку соціальної чутливості, інтуїції і творчих здібностей.
На Сході здатність казки позитивно впливати на психічний стан людини була помічена лікарями й використовувалася свідомо. Один із найвідоміших прикладів такого лікування — історія Шахерезади із серії арабських казок «Тисяча і одна ніч».
Цілющі властивості казки було покладено в основу цілого напряму сучасної психотерапії, названого казкотерапією.
Існують, наприклад, у Санкт-Петербурзі, інститути казкотерапії, в яких можна організувати корекційні заняття для дітей і курси підвищення кваліфікації для дорослих.
У казці можна знайти повний перелік людських проблем і образні способи їх розв’язання. Слухаючи казки в дитинстві, людина поповнює у підсвідомості банк життєвих ситуацій. Цей банк за необхідності може бути активізований, якщо ні — так і залишиться пасивним.
Казка поєднує дорослого й дитину. Мова казки, звісно, зближує. Казка інформативніша, ніж звичайна стисла мова. Вона не видає свої положення за щось серйозніше, ніж символи, метафори чи аналогії.
Казка розвиває уяву дитини, а дорослого повертає у дитинство.
Чому саме казка?
У чотирирічному віці в дитини починається активний процес образного мислення. Мозок дитини реагує на світ лише емоційно! Емоція у перекладі з латини — вражаю, хвилюю. Справді, вона схожа на хвилю — пробігла тілом, викликала приємні чи неприємні відчуття і зникла. Упродовж розвитку мозок маляти вже здатний запам’ятати вплив різних джерел. Емоції, які мозок запам’ятовує і може по пам’яті відтворити, називаються почуттям. Викликавши в пам’яті почуття, закріплює його у вигляді образу. Останній може бути описаний різними способами. Головне, що будь-яке його відтворення, по суті, є творчістю.
Мета казкотерапії — перетворити негативні образи на позитивні. Спокійний стан нервової системи повертає людині здоров’я.
У казках пацієнти бачать не реальний світ, а те враження, яке він на них справляє, тобто свій внутрішній стан. Щоб описати його, вони шукають у зовнішньому світі аналогії і, оперуючи ними, створюють образи, повідомляючи при цьому про свій внутрішній стан. Це називається метафорою. Саме мовою метафор говорить наша психіка, а точніше — права півкуля головного мозку. Вчені вважають, що ця частина мозку відповідає і за наше здоров’я.
Отже, тривала психологічна напруга, викликана страхом, призводить до дисбалансу в організмі дитини, а це, у свою чергу, викликає нездужання і, як наслідок, хворобу. Все, що викликає нездужання, записане у правій півкулі мозку у вигляді почуття. Мова правої півкулі (тобто мова метафор і аналогій) не лише створює нові картини, а й змальовує і трансформує нові гарні образи.
Три-чотирирічні діти люблять робити героями своїх казок іграшки, маленьких чоловічків, звірят.
Чотири-шестирічні використовують образи давніх казок — фей, принцес...
У шість-сім років герої схожі на самих дітей.
Чи може казка нашкодити? Чи може вона відвести від реальності? Ні, навпаки, приводить до неї. Але кожне заняття казкотерапією має закінчуватися обговоренням — чого навчила казка....
А при роботі з підлітками «казковість» необхідно дозувати. Заглиблюючись у казку, підлітки й дорослі можуть розкрити свій потенціал, накопичити сили для його реалізації. Можливе подальше малювання, ліплення з пластиліну або виготовлення героїв із паперу...
У сучасній казкотерапії існують три напрями — діагностична, впливаюча та розвиваюча.
Існують п’ять видів казок: художні, дидактичні, психокорекційні (наприклад, орігамі), психотерапевтичні (авторські казки, біблійні притчі) та медитативні.
Одна навдивовижу допитлива людина — мовознавець, філософ Володимир Пропп проаналізував величезну кількість казок різних народів світу і зрозумів, що чарівництво у всіх казках проявляється не випадково, є свої правила і порядок. За такими правилами він склав так звану карту казки, за якою ви легко зможете складати власні казкові історії.

КАРТА КАЗКИ
1. Наказ або заборона.
2. Порушення наказу або заборони.
3. Шкода.
4. Від’їзд героя.
5. Завдання.
6. Зустріч із дарувальником.
7. Чарівні дарунки.
8. Поява героя.
9. Поява лиходія.
10. Боротьба героя і лиходія.
11. Перемога героя.
12. Повернення героя.
13. Прибуття додому.
14. Несправжній герой.
15. Тяжкі випробування.
16. Лихо минає.
17. Упізнавання героя.
18. Несправжнього героя

викривають.
19. Покарання лиходія.
20. Весілля.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «впевнений старт»...
Дошкільний вік значний період дитинства. У порівнянні з періодом раннього віку соціальні та духовні потреби дитини різко посилюються....

Організація підготовки дітей дошкільного віку до навчання у школі...
Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської міських...

Створення програми «Основи безпеки життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку»
Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні, створена авторська програма «Основи безпеки життє­діяльності дітей старшого дошкільного...

Програма розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку із...
Програма розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років

Методична розробка родинного свята для батьків та дітей старшого дошкільного віку «Моя сім’я»
Методичні рекомендації щодо форм роботи дошкільного навчального закладу із сім’єю

Програма з правового виховання дітей дошкільного віку Пояснювальна записка
Програма я — маленька людина розкриває систему роботи педагогів із дітьми, починаючи з молодшого віку, та їхніми батьками з правової...

Стаття
На 100 новонароджених дітей в Україні відносно здорових припадає лише 40 (40 %), а серед дітей дошкільного віку їхня кількість знижується...

Тема: Формування здорового способу життя дітей дошкільного віку в...
Мета: Створити найсприятливіші умови для правильного розвитку дитячого організму, для підвищення його опірності інфекціям, а також...

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт",...
...

Патріотичне виховання дітей дошкільного віку (методичні рекомендації)
Патріотизм – одне з найглибших почуттів, закріплене століттями й тисячоліттями історичних подій



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




e.ocvita.com.ua
Головна сторінка